Про засновника психоаналізу Зигмунда Фрейда чув кожен. Його тлумачником снів користуються й досі. Усі знають, що Фрейд за національністю був євреєм, народився і працював в Австрії. А ось мало кому відомо, що його батьки і дід походять з України.
Про це нам розповіла директор музею історії міста Тисмениця, що на Івано-Франківщині, Лілія Лешега. Вже кілька років ця енергійна жіночка виношує ідею створити у музеї спеціальну експозицію, присвячену відомому в усьому світі психоаналітику. Зараз дозбирує необхідні матеріали. Лілія Богданівна з нетерпінням чекає відомостей з Віденського музею Зигмунда Фрейда. Тамтешні працівники пообіцяли вислати копію фото його сім’ї, яке буде найціннішим експонатом.
– Батько – Якоб Фрейд – народився 1815 року у нашому місті, – розповідає Лілія Богданівна. – І провів тут перші 25 років свого життя. Він займався продажем вовни, проте особливих прибутків цей бізнес не давав: сім’я ледь зводила кінці з кінцями. Тисмениця тоді була багатоетнічним містом, в якому мешкали поляки, євреї та українці. Тут Якоб вперше одружився. Невдовзі народилися два старші брати Зигмунда Фрейда – Еммануель та Філіп. У пошуках кращого життя сім’я подалася в інші міста. Згодом осіли у Відні.
Як зазначила краєзнавець, українське коріння цієї родини простягається значно глибше: протягом багатьох поколінь Фрейди мешкали в місті Бучач на Тернопільщині. А до Тисмениці дідусь Зигмунда, Соломон, переїхав заради продовження освіти.
Мати Зигмунда Фрейда Амалія Натасон теж походить з України. Вона народилася у місті Броди на Львівщині. Хоча на момент знайомства з батьком майбутнього засновника психоаналізу вона вже жила у Відні. І стала другою дружиною Якоба.
Незважаючи на українське коріння батьків, Зигмунд Фрейд дуже гостро відчував свою єврейську ідентичність. Серед його перших найближчих послідовників більшість складали саме євреї.
Відомий у всьому світі австрійський філософ і психоаналітик залишив після себе не тільки томи книг з психології, але й різні чутки, в яких Фрейда по черзі називали то злим генієм, то великою людиною.
Після закінчення медичного факультету він пішов до інституту фізіології. Але згодом йому набридає досліджувати рибок і ракоподібних, і він іде в лабораторію професора клінічної психіатрії Мейнерта, щоб зайнятися вивченням мозку людських зародків, дітей, кошенят і цуценят. Це був перший крок до справи всього його життя.
Справжня слава та великі гроші прийшли до нього, коли імператор Франсуа-Жозеф I підписав офіційний указ про присвоєння Зигмунду Фрейду звання професора-асистента. Екзальтована публіка століття – дамочки, які марили самогубством, кинулись до нього рятувати хвору психіку. Фрейд працював по 12-14 годин на день і був змушений кликати на допомогу помічників. А потім вирішив регулярно влаштовувати вдома психологічні заняття, на яких активно застосовувався гіпноз.
Однак слава затьмарюється важкою хворобою: Фрейда оперують, виявивши рак ротової порожнини. Жахливий протез і сильні болі роблять його життя нестерпним. Він насилу їсть і говорить. Та до хвороби відноситься стійко: жартує, вибудовує теорію про потяг людини до смерті. Прихід фашизму ще більше затьмарив його життя. У Берліні публічно палять авторські книги. Улюблена дочка Ганна, що пішла по його стопах і очолила Світове психоаналітичне суспільство, схоплена гестапівцями. Сім’я Фрейда втікає до Лондона. До того часу стан здоров’я психоаналітика став безнадійним. Свій кінець він визначив сам: 23 вересня 1939 року особистий лікар Фрейда на його прохання ввів йому смертельну дозу морфію.
У світі є три найбільші музеї, в яких зберігаються речі, документи та ідеї Зигмунда Фрейда – у Лондоні, Відні і Санкт-Петербурзі. А в українській Тисмениці поки по крупинці збирають інформацію про родину Фрейда, і навіть ведуться розмови про те, щоб в його честь назвати вулицю.
Руслана ТАТАРИН, Івано-Франківська область Джерело: http://visnyk.lutsk.ua/2011/12/27/batky-zyhmunda-frejda-iz-zahidnoji-ukrajiny/