Цій проблемі не рік, не два і навіть не десять років, скаже потім начальниця міського управління освіти Зіновія Лещенко. І запропонує закрити школу, а учнів розподілити між навчальними закладами міста.

Ранок 31 січня у луцькій школі №13 розпочався масштабним батьківським страйком. Дзвінок, як завжди, покликав до уроків, тільки от учнів сьогодні у школі не було. Гачки у гардеробі вільні, а класи – порожні. У холі чути гамір, але не безтурботний дитячий. Тут зібралися стурбовані батьки. Уроки фізичного виховання для їх дітей взимку проводять на подвір’ї. Їдальня розташована далеко від головного корпусу, і дітлахам щоразу доводиться переодягатися, перевзуватися і виходити на подвір’я, аби поїсти. Групи продовженого дня у школі немає, адже для цього банально не вистачає приміщень.
Проблема справді не нова. Два роки тому у школі закрили спортзал, адже будівля – в аварійному стані. Тоді ж виготовили проектно-кошторисну документацію на будівництво нового корпусу школи. Згідно з проектом, вартість такого будівництва становила 72 мільйони гривень.
Саме на цьому моменті ситуація зайшла в глухий кут, адже місто не готове взяти на себе всі фінансові зобов’язання, а у планах держави луцька школа №13 чомусь так і не з’явилася.

    «Нам у 2020 році обіцяли розпочати добудову школи. Добудова передбачала спортзал, їдальню, актовий зал і навчальні кабінети для початкових класів. Але в січні розподіляли гроші на бюджетній комісії, і нашій школі не те, що нічого не дали. Нас навіть не включили в порядок денний.

    Ми – батьки цивілізовані, і знаємо про право дітей на освіту. Але ми побачили, що «переписки» з органами влади нічого не дають. Сьогодні у нас цих відписок стільки, що ми можемо встелити ними всю школу. Тому і вирішили діяти радикально – не пускати дітей на уроки», - розповідає мама Інна Пілюк. Вона сьогодні тут разом із двома десятками інших батьків.
Порожніми коридорами час від часу проходять вчителі та персонал. Директор з самого ранку поїхав до начальниці управління освіти. Ситуація нетипова, і потребує термінового вирішення.

На подвір’ї дощить, а батьки показують журналістам підвал, де за такої погоди їх діти займаються «фізкультурою». Грають у шахи, каже один батько. Але оскільки наборів на всіх не вистачає, грають по черзі.
У підвалі школи дихається важко. Навряд чи така атмосфера сприяє оздоровленню учнів, зауважують батьки. Поки ми оглядаємо порожні класні приміщення, виходимо дивитися старий спортзал і їдальню, вони жваво обговорюють ситуацію у холі.

    «У мене в цій школі навчається троє дітей, і всі троє хворіють, – обурено каже Наталія Мулявко. – Вони бігають роздягнені в їдальню, і займаються фізкультурою на дворі. Зараз всі троє лежать вдома з температурою, і заразили ще й четверте маля. Їм 13, 10 і 7 років».
Про те, скільки триватиме їх батьківський протест, тут говорити не поспішають. Хочуть знову почути управління освіти. Їм конче потрібно зрушити ситуацію з мертвої точки.
В управлінні триває термінова нарада. За закритими дверима – і директор школи №13 Роман Ващук. Виходить звідти засмученим. Ми ж ідемо спілкуватися із Зіновією Лещенко. Чиновниця просить зачекати, і телефоном уточнює цифри у підлеглих. Пізніше вона озвучить їх у нашій розмові на підтвердження того, що місто не обділяло увагою школу. Тут і зарплати вчителям, і різноманітні ремонтні роботи, і пів мільйона на вже згадуваний проект добудови, який виготовили ще у 2018-му, і який незабаром перестане бути актуальним. Вже сьогодні, каже Зіновія Лещенко, варто говорити не про 70 мільйонів, а про як мінімум 100, адже вартість товарів і послуг на ринку зросла, і змінилися державні будівельні норми.

    «Дуже багато різних листів відправила міська влада і ми за дорученням міської влади і на ОДА, через управління освіти науки та молоді при ОДА – на кабмін з проханнями долучитися. І місто готове було на паритетних засадах так само долучатися до будівництва. Бо все-таки будівництво шкіл – це найперше обов’язок держави. Участь міста у цьому проекті складала би до 20% від загальної вартості.

    Сьогодні з 463 дітей, що є здобувачами освіти у навчальному закладі №13, 130 є дітьми із прилеглих територій. Решта – діти, що проживають у Луцьку. Цим решті ми можемо забезпечити навчання у школах №3, №19, №17. Були перемовини з директорами шкіл, і третя школа готова забрати 3 – 7 класи. 8 – 11 класи забирає або школа №19, або №17», – розповідає у розлогому коментарі начальниця управління освіти.

Вона звертає увагу на те, що інших варіантів рішень у влади міста сьогодні нема. Питання про добудову корпусу не можуть внести у перелік бюджетних питань міста до того часу, поки не буде відомо, які кошти готова виділити держава.
Тим часом в управлінні освіти продовжує очікувати остаточного рішення директор школи №13. У короткій розмові він коментує ситуацію, що склалася:

«Це не добре ні для дітей, ні для навчального закладу, ані для вчителів. Батькам доведеться возити дітей. Дітям потрібно буде проходити адаптацію в новому колективі. Працівники школи можуть залишитися без роботи. Я вважаю, що в цій ситуації краще дітям залишитися в нашій школі».
За словами Романа Ващука, ситуація могла вирішитися набагато раніше, якби фонд регіонального розвитку у 2019 та в цьому році виділив кошти на добудову. Адже проект готовий – а грошей нема. Ще одним варіантом була всеукраїнська програма «100 шкіл, садочків та стадіонів» від кабінету міністрів. Але в жодну з програм область школу не подавала.

Поки чиновники різного рангу не можуть налагодити діалог, аби вирішити проблему, батьки готуються до зустрічі з іншою начальницею – Людмилою Плахотною, яка очолює обласне управління освіти, науки та молоді. До неї вони підуть вже в понеділок.

***

Три працівниці шкільної їдальні зранку дбайливо випікали смачні шкільні булки, запах від яких привабливо ширився порожнім подвір’ям навчального закладу. В меню сьогодні гречка і котлети, салат з моркви, гороховий суп і лимонний чай. Обід, як і дзвінок у цій школі сьогодні – для вчителів. Чи покличе він за парти учнів найближчим часом – поки невідомо.