Ким насправді був cвятий Валентин?
Одна з популярних теорій свідчить, що цей день присвячений пам'яті мученика Єпископа Валентина з Терні – містечка поблизу Риму, спочатку відомого під назвою Інтерамна, – страченого близько 197 р. н.е. за часів переслідування імператора Аврелія і його прихильників.
Проте найпоширеніша легенда свідчить, що свято було назване на честь святого Валентина з Риму, священика що жив у III ст. н. е., обезголовленого 14 лютого 267 р. за наказом імператора Клаудіуса II, за проведення заборонених імператором весільних церемоній.
Багато хто вважає, що Валентин із Терні і Валентин із Риму, насправді, є однією особою, чого ми так ніколи й не дізнаємося. Проте серйозні історики все ж таки схиляються до теорії про те, що саме «Святий Покровитель Любові» Валентин із Риму став початком традиції.
Згідно з легендою, лікар і католицький священик Валентин із Риму розгнівав імператора Клаудіуса тим, що виконував шлюбні церемонії за часів його правління. Імператор був переконаний, що одружені чоловіки були гіршими солдатами, і хотів зібрати якомога більше молодих неодружених у свою армію. Тоді як Валентин чекав страти, знаходячись в ув'язненні, його регулярно відвідувала сліпа дочка одного з тюремників. Напередодні своєї страти він залишив їй прощальне послання, підписавши його «від твого Валентина».
Легенда свідчить, що під час страти молода дівчина дивним чином знову почала бачити і змогла прочитати його послання. Чи було все так насправді чи ні, нам ніколи не дізнатися, але відомо, що зір до дівчини дійсно повернувся приблизно в той час.
Вважається, що День Святого Валентина у християнські часи замінив собою язичницьке свято луперкалій (на честь бога Фавна, за іншою версією – на честь богині кохання Юнони), яке відзначалося щороку 14 лютого.
Широкої популярності в Західній Європі це свято набуло після XVст. За переказами, винахід «валентинки» приписують герцогу Орлеанському Шарлю. 1415 року, перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається у Британському Музеї.
Втім, у Римсько-Католицькій Церкві св.Валентин офіційно вважається не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на нервові захворювання: ікони часто зображують Валентина в одязі священика чи єпископа, який оздоровлює юнака від епілепсії. За церковними переказами, на могилі св.Валентина один юнак, хворий на епілепсію, довго молився – і видужав.
Загалом у римо-католиків є 16 Святих Валентинів і дві Святих Валентини. Але пам'ять жодного з них 14 лютого не вшановують. 1969 року покровитель закоханих був вилучений із календаря святих як такий, чию історичність взяли під сумнів. Натомість 14 лютого римо-католики відзначають День Святих Кирила та Мефодія, яких Папа Римський Іван II проголосив святими покровителями Європи.
|